ВИКОРИСТАННЯ ЗОЛИ ВИНОСУ БУРШТИНСЬКОЇ ТЕС В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА АВТОКЛАВНОГО ГАЗОБЕТОНУ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-155-2-24-31Ключові слова:
автоклавний газобетон, використання золи виносу, мінеральні домішкиАнотація
Проаналізовано тенденції виробництва автоклавного газобетону. Автоклавний газобетон є ефективним конструкційно-теплоізоляційним стіновим матеріалом. Його питома вага в стінових матеріалах України становить 53 %. Зниження енергоємності його виробництва, перш за все, спрямоване на зниження вмісту клінкерної складової у складі мінерального в’яжучого газобетонної суміші.
Показано, що за умов посилення екологічних та енергетичних вимог, виробництво цементів з підвищеним вмістом мінеральних домішок постійно зростає. У виробництві цементу використовуються домішки вапняку, золи виносу, доменного гранульованого шлаку. Передбачається, що у виробництві цементу в 2050 році, вміст клінкеру в середньому буде складати 70 %. Розглянуто порівняльний досвід використання золи виносу в країнах ЄС та в Україні. Проведено дослідження впливу домішок золи виносу в комплексі з кварцовим піском як гібридного компонента газобетонних сумішей марки D400 і D300. Встановлена оптимальна кількість заміни кварцового компонента золою виносу Бурштинської ТЕС. Використання гібридного кремнеземистого компонента у виробництві автоклавного газобетону розв’язує декілька важливих задач: забезпечує утилізацію золи виносу, покращує фізико-механічні властивості матеріалу та потенційно надає можливість скорочення витрат мінерального в’яжучого. Зростання міцності автоклавного газобетону, отриманого з використанням гібридного кремнеземистого компонента на стиск і згин, пояснюється утворенням під час автоклавної обробки суміші низькоосновних гідросилікатів кальцію та гідрогранатів.
Посилання
Д. Г. Рудченко, «Газобетон автоклавного твердения с повышенным коэффициентом конструктивного качества,» сборник докладов НПК «Современный автоклавный газобетон». Краснодар, 2013, с. 85-93.
Р. Israel, P. Boos, T. Neumann, and F. Wanzura, “Production of CEM II/B cements with optimized properties,” Cement International, № 1, pp. 55-60, 2013.
S. Lindner, H.-M. Ludwig, H. Muller, and H.-J. Wachtler, “Production and properties of CEM II/B-M portland composite cements,” VDZ congress, 2002, pp. 37-41.
Friedrich W. Locher, “Cement – Principles of production and use,” Verlag Bau+Technic Gmbh, 2006, 536 p.
Й. Штарк, и В. Бернд, Долговечность бетона, пер. с нем. А. Тулаганова, П. Кривенко, Ред. Киев, Украина: Оранта, 2004, 301 с.
С. А. Галич, Перспективы использования золошлаков ТЭС в качестве микроудобрения для почв. Институт проблем машиностроения Национальной академии наук Украины, Харьков, Украина. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://waste.ua/cooperation/2007/theses/galich.html .
Классификация отходов ТЭС. [Электронный ресурс]. Режим доступа:
http://otherreferats.allbest.ru/manufacture/00093796_0.html .
Анализ технологий и методов утилизации твёрдых продуктов десульфуризации и частиц золы. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ufpk.com.ua/files/p3/analiz.html .
А. В. Степанов, и В. П. Кухарь, Достижения энергетики и защита окружающей среды. Киев, Украина: Наукова думка, 2004, 207 с.
Звіт щодо проведення аналізу ситуації з золошлаковими відвалами на території Львівської та Івано-Фран ківської областей в рамках реалізації Проекту Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007, 2013, с. 4. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.institute.lviv.ua/doc/zvitzola2Final.pdf .
Госстрой СССР, Инструкция по изготовлению изделий из ячеистого бетона (СН 277-80). Москва: Стройиздат. 1981, 46 с.
Клиф Фадж, «Применение автоклавного газобетона в Великобритании, НПК Современный автоклавный газобетон, октябрь 2019, c. 78-83.
А. Г. Мальчик, и С. В. Литовкин, «Изучение золошлаковых отходов для использования в качестве вторичных ресурсов,» Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований, № 9-1, с. 23-27, 2015.
T. S. Rushad et al., International Journal of Civil and Structural Engineering, 1(4), 2011.
І. Ф. Миронюк, Т. Р. Татарчук, Г. В. Васильєва, І. П. Яремій, і І. М. Микитин, «Морфологія, фазовий склад та радіологічні властивості золи Бурштинської теплової електростанції,» Фізика і хімія твердого тіла, т. 19, № , с. 171-178, 2018.
В. Р. Сердюк, і Майах Мізхер, «Безвипалювальні низькомарочні цементи на основі фосфогіпсу,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 1, с. 36-38, 1994.
В. Р. Сердюк, М. С. Лемешев, і В. О. Христич, «Золоцементне в’яжуче для виготовлення ніздрюватих бетонів,» Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві, наук.-техн. журнал ВНТУ. Вінниця, № 1(10), с. 57-61, 2011.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 524
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
