ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА ЗБІЖНОСТІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ КООРДИНАЦІЇ ЛОКАЛЬНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ РОЗПОДІЛЕНИМИ КІБЕР-ФІЗИЧНИМИ СИСТЕМАМИ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-157-4-62-69Ключові слова:
стійкість, збіжність, децентралізована координація, розподілена кібер-фізична система, неперервний об’єктАнотація
Застосування децентралізованої координації управління станом розподілених кібер-фізичних систем з неперервними об’єктами, за якої крім фізичної взаємодії елементів неперервного об’єкта існує інформаційна взаємодія локальних координаторів у складі агентів мультиагентної системи, приводить до утворення багатозв’язних систем управління. Особливості децентралізованого координаційного управління таких систем (нелінійність координаторів, взаємний фізичний вплив елементів об’єкта, наявність виробничих витрат накопиченого ресурсу, який визначає стан елементів тощо) зумовлюють необхідність додаткових досліджень стійкості системи і збіжності процесу координації. Метою роботи є дослідження умов стійкості і збіжності децентралізованої координації розподіленої кібер-фізичної системи управління з хвильовим алгоритмом координації. Отримано умову стійкості таких систем. Розроблено модель системи з двох зв’язаних керованих елементів і локальних систем управління. Отримана передатна функція системи за допомогою методу еквівалентних перетворень. Показано, що за відсутності координації така система є стійкою за умови затухання при розповсюдженні впливів на елементи неперервного об’єкта. Досліджено стійкість і збіжність децентралізованої координації локальних систем управління з хвильовим алгоритмом координації на основі імітаційної моделі на прикладі трьохелементної системи. Імітаційна модель створена в системі Scilab/Xcos. Результати проведених досліджень показують, що хоча система є стійкою, стан елементів об’єкта збігається до заданого, проте тривалість процесу координації значно перевищує тривалість перехідних процесів окремих елементів. Подальші дослідження передбачається спрямувати на доведення гіпотези щодо незалежності стійкості системи від кількості керованих елементів неперервного об’єкта і дослідження умов стійкості активних систем (зі збільшенням впливу в процесі розповсюдження).
Посилання
Кабінет Міністрів України, Постанова № 556. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws /show/380-2021-%D0%BF#n10 .
Проєкт «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти». [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://saiup.org.ua/pro-proekt/.
«Академічна доброчесність: виклики сучасності,» в Збірник наукових есе учасників дистанційного етапу наукового стажування для освітян (Республіка Польща, Варшава, 28.01 – 08.02.2019). Варшава, 2019. 171 с.
Understanding & Preventing Plagiarism [Online]. Available: https://www.accreditedschools online.org/resources/preventing-plagiarism/. Accessed on: April 15, 2021.
Nur E. Hafsa, “Plagiarism: A Global Phenomenon,” in Journal of Education and Practice, vol. 12, no.3, pp. 53-59, 2021.
A. Vavilenkova “Regularity of context units identification in electronic text documents,” CEUR Workshop Proceedings, 2845, pp. 1-10, 2021.
J. Kahre, The mathematical theory of information, New York: Springer Science, 2002, 502 p.
М. М. Глибовець, А. М. Глибовець, і М. В. Поляков, Інтелектуальні мережі, Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2014, 462 c.
V. Shyrokov, “System semantics of explanatory dictionaries,” Cognitive Studies, no12, pp. 95-106, 2015.
N. Khairova, S. Petrasova, and A. P. S. Gautam, “The Logical-Linguistic Model of Fact Extraction from English Texts,” Communications in Computer and Information Science, vol. 639. Springer, Cham. 2016. https://doi.org/10.1007/978-3-319-46254-7_51 .
О. Г. Оксіюк, «Моделі подання знань в інтелектуальних системах навчання,» Збірник наукових праць Військового Інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, т. 28, с. 98-101, 2010.
Д. В. Ланде, І. Ю. Субач, і Ю. Є. Бояринова, Основи теорії і практики інтелектуального аналізу даних у сфері кібербезпеки: навч. посіб., К.: ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018, 300 с.
И. Р. Гальперин, Текст как объект лингвистического исследования. 5-е изд. Москва: КомКнига, 2007, 144 с.
А. І. Вавіленкова, Аналіз і синтез логіко-лінгвістичних моделей речень природної мови, монографія, К.: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2017, 152 с.
A. Vavilenkova, “Basic principles of the synthesis of logical-linguistic models,” Cybernetics and systems analysis, vol. 51(5), pp. 826-834, 2015. http:// doi.org/10.1007/s10559-015-9776-z .
К. А. Филлипов, Лингвистика текста. Курс лекций, Спб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2008, 336 с.
O. V. Bisikalo, W. Wojcik, O. V. Yahimovich, and S. Smailova, “Method of determining of keywords in English texts based on the DKPro Core,” Technology Audit and Production Reserves, 1/2(21), pp. 26-30, 2015.
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.37274 .
А. І. Вавіленкова, «Особливості бази знань системи автоматизованої побудови логіко-лінгвістичних моделей текстових документів,» Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Інформаційні систем та мережі»: зб. наук. праць, № 9, с. 75-83, 2021. https://doi.org/10.23939/sisn2021.09.075 .
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 116
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
