МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ДЛЯ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ СУШАРКАМИ ШАХТНОГО ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2023-169-4-33-38Ключові слова:
сушіння, шахтні сушарки, математична модель, диференціальні рівняння, автоматичне керування, економічність процесу сушінняАнотація
Показано, що відомі математичні моделі, побудовані для описання процесів у шахтних сушарках, містять змінні коефіцієнти, які важко ідентифікувати, і класичні фізичні величини, які складно виміряти, вимагають проведення трудомістких експериментальних досліджень, а лінійні моделі сушильного процесу, що базуються на використанні лінійних функцій питомого потоку, нечасто забезпечують відповідність з натурним експериментом. Тому використання цих моделей з метою автоматичного керування тепловологісними режимами роботи шахтної чи колонкової сушарки є досить складним.
Авторами запропонована математична модель, яка відтворює такі режими сушіння в шахті конвективної сушарки: традиційний режим, за якого температура зерна плавно монотонно зростає, а вологість зменшується; режим, який реалізовує практично горизонтальну ділянку на температурній залежності в зоні з постійною швидкістю вологознімання; режими в шахтних сушарках зі щільним рухомим шаром сировини, за яких на температурній кривій нагрівання зерна в зоні максимальної швидкості вологознімання відбуваються температурні коливання, а також режим з «провалом» величини температури і величини вологості внаслідок зупинення подачі теплоти і відволоження насіння. З використанням запропонованої математичної моделі проведено числовий експеримент, побудовані температурні криві, характер яких збігається з результатами експериментальних досліджень. Результати числового експерименту показали, що модель відтворює як теоретично, так і практично можливі режими сушіння. Отже запропонована модель є фізично коректною, гнучкою, має невисоку чутливість до малої варіації параметрів, тобто вона є грубою і водночас математично коректною. Математичну модель можна використовувати для різних зерносушарок, які реалізують спосіб сушіння конвекцією в щільному рухомому шарі. Коефіцієнти моделі є сталими і їх відносно легко визначити, а модельні коефіцієнти можна виміряти з точністю, прийнятною для практичних цілей. Простота математичної моделі і відповідність реальним процесам дають можливість застосування її для завдань автоматичного керування процесами сушіння в шахтних зерносушарках зі щільним рухомим шаром сировини.
Посилання
Р. В. Захарченко, «Автоматизована система керування процесом сушіння зернових культур.» дис. канд. техн. наук., Центральноукр. нац. техн. ун-т, Кропивницький, 2019.
K. A. Jimoh, et al., “Recent Advances in the Drying Process of Grains,” Food Engineering Reviews, January. 2023. https://doi.org/10.1007/s12393-023-09333-7 .
R. Myhan, et al., “Mathematical Model ofthe Grain Drying Process,” Processes, no. 10, 2022. https://doi.org/10.3390/pr10122749 .
B. Hayvas, et al., “On methods of mathematical modeling of drying dispersed materials,” Mathematical modeling and computing, vol. 4, no. 2, pp. 139-147, 2017. https://doi.org/10.23939/mmc2017.02.139 .
В. М. Пазюк, «Сучасні підходи до вирішення проблеми підвищення енергоефективності сушіння насіннєвого зерна,» Відновлювана енергетика, № 4, с. 90-99, 2021.
Л. К. Овсянникова, «Особливості технології післязбиральної обробки дрібнонасіннєвих культур,» Зернові продукти і комбікорми, № 17, с. 11-20, 2017.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 58
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).