ПЕРЕТВОРЮВАЧ ІНФОРМАЦІЙНОГО СИГНАЛУ В ОПІР ДЛЯ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-159-6-9-13Ключові слова:
перетворювач, сигнал, опір, фоторезисторАнотація
Для побудови автоматичних і автоматизованих систем керування технологічними процесами широко використовуються потенціометричні сенсори. У потенціометричних сенсорах вихідним сигналом є опір, значення якого залежить від величини вхідного сигналу. Як вхідний сигнал, зазвичай використовуються: напруга, струм, кутове чи лінійне переміщення або ж інші фізичні величини. На практиці часто постає завдання імітації сигналу, що надходить від вбудованого потенціометричного сенсора. Для імітації сигналу цього сенсора може бути використаний додатковий потенціометричний сенсор, що дозволяє задати необхідне значення опору за допомогою зміни будь-якого зовнішнього параметра.
Розглянуто принцип побудови перетворювача інформаційного сигналу в опір, який дозволяє імітувати потенціометричні сенсори стану контрольованої системи.
Для виготовлення перетворювача інформаційного сигналу в опір використовуються два фоторезистори, які підбирають з близькими параметрами і встановлюють їх таким чином, що б вони були оптично зв’язані з джерелом оптичного випромінювання, а освітленість на чутливих площадках фоторезисторів була практично однаковою і змінювалася б пропорційно зміні яскравості світіння джерела оптичного випромінювання. У цьому випадку значення опорів обох фоторезисторів будуть практично однаковими за будь-яких значень яскравості світіння джерела оптичного випромінювання.
В схемі використовується обчислювач, який здійснює вимірювання величини опору другого фоторезистора, порівнює його з необхідною величиною опору і подає сигнал на пристрій керування оптичним елементом з дистанційно змінним коефіцієнтом пропускання, який, впливаючи на світловий потік, синхронно змінює освітленість чутливих площадок обох фоторезисторів, змінюючи таким чином їх опір. Змінення відбувається до досягнення рівності між виміряним значенням опору другого фоторезистора і заданим значенням. А позаяк опори обох фоторезисторів змінюються синхронно, то опір вимірюваного споживачем інформації фоторезистора буде відповідати необхідному
Посилання
А. С. Ишков, и А. И. Цыганков, «Повышения качества и надежности прецизионных потенциометров», Труды Международного симпозиума «Надежность и качество», т. 2, с. 136-138, 2016.
Digital Potentiometer Family Selection Guide. AD5207 — 2-channel 256-position digital potentiometer – datasheet (Technical report). Analog Devices, 2001. [Online]. Available:
https://www.analog.com/media/en/technical-documentation/data-sheets/AD5207.pdf .
Преобразователи напряжение-сопротивление для контроля электрических медицинских изделий ПНС-ГФ, 2002. [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://all-pribors.ru/opisanie/23213-02-pns-gf-20197 .
А. П. Подолян, и С. В. Пудрий, Экспонометрические системы аэрофотоаппаратов. Киев, Україна: КИ ВВС, 1994.
О. М. Павловський, Д. О. Півторак, і І. М. Платов, «Потенціометричний датчик автоматичної системи керування,» Патент України G05B 19/07 (2006.1), G01L 5/163 (2020.01) №148640, 01.09.2021.
А. А. Шишловский, Прикладная физическая оптика. Москва, Россия: Физматгиз, 1961.
С. И. Кузнецов, Физика: оптика. Элементы атомной и ядерной физики. Элементарные частицы, учеб. пос. для вузов. Москва, Россия: изд-во Юрайт, 2018.
Н. И. Калитеевский, Волновая оптика, учеб. пос., 4-е изд., стер. СПб, Россия: изд-во «Лань», 2006.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 98
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник Вінницького політехнічного інституту
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
