АМПЛІТУДНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ТОНАЛЬНИХ ТА СОНОРНИХ ЗВУКІВ У МОВНОМУ СИГНАЛІ

Автор(и)

  • Т. В. Грищук Вінницький національний технічний університет

Ключові слова:

квазіперіод, відстань між векторами, розпізнавання мови, багаторівнева система розпізнавання

Анотація

Розглянуто метод визначення тональних та сонорних ділянок в сигналі, що характеризуються наявністю квазіперіодів. Ця інформація може використовуватись для підвищення ефективності процесу розпізнавання мови. Введено поняття квазіперіоду та відстані між квазіперіодами. Надано рекомендації з вибору експериментальних параметрів.

Біографія автора

Т. В. Грищук, Вінницький національний технічний університет

доцент кафедри комп’ютерних систем управління

Посилання

1. Проблемы создания многоуровневой системы распознавания речи [Електронний ресурс] / С. Н. Курочкин,
А. Г. Бродин // Автоматизация и управление в машиностроении — 1997. — № 2. — Режим доступу до журн. : http://magazine.stankin.ru/arch/n_02/automation/art05.html.
2. Рабинер Л. Р. Цифровая обработка речевых сигналов / Л. Рабинер, Р. Шафер — М. : Радио и связь, 1981. — 496 с.
3. Фант Г. Аккустическая теория речеобразования / Г. Фант. — М. : Наука, 1964. — 284 с.

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 157
Переглядів анотації: 91

Опубліковано

2010-11-12

Як цитувати

[1]
Т. В. Грищук, «АМПЛІТУДНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ТОНАЛЬНИХ ТА СОНОРНИХ ЗВУКІВ У МОВНОМУ СИГНАЛІ», Вісник ВПІ, вип. 6, с. 172–176, Листоп. 2010.

Номер

№ 6 (2011)

Розділ

Інформаційні технології та комп'ютерна техніка

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публі­кації.
  • Автори можуть укладати окремі, додат­кові договірні угоди з неексклюзив­ного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опубліку­вати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опубліко­ва­них робіт (див. вплив відкритого доступу).