ПЛАНУВАННЯ РЕЖИМУ РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ З ДЖЕРЕЛАМИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-159-6-21-25Ключові слова:
планування режиму, сонячна генерація, активна потужність, універсальний коефіцієнт генерації, режим електричної мережі, узгодження графіківАнотація
Планування виробництва потужності сонячними (СЕС) та вітровими (ВЕС) електростанціями є важливим аспектом для забезпечення оптимального режиму роботи електричної мережі та проектування і розвитку зазначених електростанцій. Збільшення встановленої потужності СЕС та ВЕС призвело до значних труднощів з погляду роботи, керування та планування режимів енергосистеми. Географічне місце встановлення СЕС (ВЕС) суттєво впливає на потужність генерації. А отже прогнозування вихідної потужності конкретної фотоелектричної або вітрової установки важливе для оцінки потенційних місць встановлення таких електростанцій. Розроблена цільова функція на основі універсального коефіцієнта генерації дозволяє визначити оптимальне місце підключення СЕС та ВЕС. Внаслідок пікової потужності генерації СЕС в денний провал навантаження в енергосистемі виникає профіцит виробництва. Узгодження графіків генерації СЕС (ВЕС) та навантаження можливе шляхом зміщення пікового навантаження споживачів або за рахунок коригування схеми підключення інверторів, тобто зміни схеми видачі потужності СЕС.
Розглянуто застосування коефіцієнта генерації для короткотермінового визначення потужності сонячної та вітрової генерації у вузлах електричної мережі під час планування її режимів роботи. Запропоновано метод узгодження потужності генерації СЕС (ВЕС) з урахуванням статичних характеристик навантаження. Надлишок потужності від СЕС та ВЕС пропонується або видавати до зовнішньої мережі за умови технічної можливості, або створювати власний резерв для зниження різниці небалансу у разі роботи за реальним графіком. Запропонований метод планування дозволяє забезпечити максимальний рівень генерації активної потужності відновлюваного джерела енергії за дотримання зон безпеки режимних параметрів та мінімуму втрат потужності в мережі. Використання універсального коефіцієнта генерації дозволяє визначити оптимальну потужність генерації джерела СЕС та ВЕС, яка забезпечуватиме зниження втрат енергії в мережі та покращення режиму напруги мережі.
Посилання
П. Д. Лежнюк, і С. В. Кравчук, «Оптимізація схем під’єднання нетрадиційних і відновлюваних джерел електроенергії в електричних мережах,» Вісник Чернігівського державного технологічного університету, № 2 (65), с. 168-173, 2013.
S. A. Eroshenko et al., “Comparison study of wind flow velocity short-term forecasting methods based on adaptive models and neural networks,” International Journal of Advanced Science and Technology, vol. 29, no. 8s, pp. 2108-2115, 2020.
R. Navarro, Short and medium term operation planning in electric power systems,” in 2009 IEEE PES Power Systems Conference and Exposition, Seattle, WA, USA, 2009, pp. 1-8. https://doi.org/10.1109/PSCE.2009.4840254 .
О. Богомолова, «Методи та моделі оцінки потужності сонячної та вітрової генерації у вузлах електричної мережі.» дис. канд. техн. наук. 05.14.02. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського. Київ, 2021.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 301
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
