ВПЛИВ СХЕМИ БАЗУВАННЯ НА ПОХИБКУ БАЗУВАННЯ ЯК СКЛАДОВУ МІНІМАЛЬНОГО ПРОМІЖНОГО ПРИПУСКУ ДЛЯ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-155-2-107-113Ключові слова:
механічна обробка, мінімальний проміжний припуск, розрахунково-аналітичний метод, схема базування, схема установлення, похибка установлення, похибка базуванняАнотація
Важливим етапом проектування технологічних процесів механічної обробки заготовок деталей машин є визначення величин мінімальних проміжних припусків, на основі яких під час виконання подальших етапів визначаються технологічні розміри і розміри вихідної заготовки.
Ефективним засобом визначення мінімальних проміжних припусків є розрахунково-аналітичний метод, запропонований професором В. М. Кованом. Згідно з цим методом однією зі складових мінімального припуску є похибка установлення, важливою складовою якої є похибка базування. Під час визначення мінімальних припусків за умови обробки партії заготовок на настроєному верстаті похибку базування потрібно визначати як відстань між граничними положеннями (поле розсіювання) поверхні, з якої зрізатиметься припуск, відносно настроєного на розмір інструмента. З урахуванням цього розглянуто і проаналізовано деякі поширені варіанти схем базування заготовок деталей у верстатних пристроях стосовно наявності похибки базування як складової мінімального проміжного припуску зокрема для механічної обробки головних отворів у заготовці деталі типу «Важіль», оскільки під час проектування технологічних процесів виготовлення саме такого типу деталей через багатоваріан тність можливих схем базування виникають певні складнощі стосовно визначення похибки базування як складової мінімального проміжного припуску. Для розглянутих варіантів схем базування отримано залежності для розрахунку величини похибки базування.
Результати роботи можуть бути використані під час проектування технологічних процесів механічної обробки, а також у навчальному процесі підготовки фахівців машинобудівних спеціальностей.
Посилання
«Базирование и базы в машиностроении. Термины и определения,» ГОСТ 21495–76. [Чинний від 1977-01-01]. – Москва: изд-во стандартов, 1987, 35 с.
В. М. Кован, Расчет припусков на обработку в машиностроении. Москва: Машгиз, 1953, 208 с.
В. Б. Борисов и др., Справочник технолога-машиностроителя, в 2-х т., т. 1, А. Г. Косилова и Р. К. Мещеряков, Ред. Москва: Машиностроение, 1985, 656 с.
А. Ф. Горбацевич, В. А. Шкред, Курсовое проектирование по технологии машиностроения, учеб. пос. Москва, РФ: ООО ИД «Альянс», 2007, 256 с.
О. В. Дерібо, Основи технології машинобудування, ч. 1. Вінниця, Україна: ВНТУ, 2013, 125 с.
О. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, «Особливості визначення похибки установлення як складової припуску для механічної обробки,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 2, с. 67-72, 2020.
В. М. Кован и др., Основы технологии машиностроения, В. С. Корсакова, Ред. Москва: Машиностроение, 1977, 416 с.
О. В. Дерібо, «До питання впливу схеми базування на величину похибки базування як складової мінімального припуску для механічної обробки отворів в заготовках деталей типу “Важіль”,» на L Наук.-техн. конф. підрозділів Вінницького національного технічного університету «НТКП ВНТУ-2021» (Вінниця, 10-12 березня 2021 р.), с. 4. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fmt/all-fmt-2020/paper/view/9919/8276.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 269
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
