ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИПУСКІВ ЗА НОРМАТИВАМИ ТА ЗА РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНИМ МЕТОДОМ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗМІРНОГО АНАЛІЗУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-165-6-69-74Ключові слова:
механічна обробка, визначення припусків, нормативний метод, розрахунково-аналітичний метод, розмірний аналіз технологічних процесівАнотація
Виконано порівняльний аналіз результатів визначення загального припуску за нормативами і припуску, визначеного за допомогою розрахунково-аналітичного методу на прикладі обробки розточуванням головного отвору в заготовці корпусної деталі. Дослідження виконувались на прикладі технологічного процесу механічної обробки заготовки деталі типу «Корпус». Розглянуто визначення технологічних розмірів і розмірів вихідної заготовки, а також проміжних припусків і загального припуску на усі переходи обробки (розточуванням) одного з головних отворів. Вважалось, що вихідною заготовкою є виливок в оболонкові форми. Для визначення однієї із складових мінімального припуску, а саме просторових відхилень поверхні отвору відносно технологічних баз, використано апарат розмірного аналізу технологічного процесу, який враховує конкретні умови виконання цього процесу, зокрема особливості схеми базування на першій операції.
Порівняння величини загального мінімального припуску, визначеного з використанням розрахунково-аналітичного методу, з величиною загального припуску, визначеного за нормативними таблицями, показав, що розрахований припуск майже на 30 % перевищує нормативний, причому найсуттєвіший вплив на величину розрахованого загального припуску чинить величина просторового відхилення осі отвору у вихідній заготовці відносно технологічних баз. Отже, якщо на першій операції технологічного процесу розв’язується задача забезпечення розмірного зв’язку між оброблюваними та необроблюваними поверхнями, то припуску, визначеного за нормативами, під час обробки партії заготовок на настроєному верстаті може не вистачити для забезпечення необхідної якості поверхні деталі. Тому у цьому випадку для визначення, як проміжних припусків, так і загального припуску потрібно використати розрахунково-аналітичний метод.
Посилання
В. М. Кован, и др., Корсаков В. С., Ред., Основы технологии машиностроения, М.: Машиностроение, 1977, 416 с.
В. Б. Борисов, и др., А. Г. Косилова, Р. К. Мещеряков, Ред., Справочник технолога-машиностроителя, в 2 т, т. 1. М.: Машиностроение, 1985, 656 с.
О. В. Дерібо, Основи технології машинобудування. Частина 2, навч. посіб. Вінниця: ВНТУ, 2015, 116 с.
О. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, і С. І. Сухоруков, Основи технології машинобудування. Частина 2, практикум. Вінниця: ВНТУ, 2015, 116 с.
В. В. Бабук, и др., В. В. Бабук, Ред. Проектирование технологических процессов механической обработки в машиностроении, Минск: Вышэйшая школа, 1987, 255 с.
О. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, С. В. Репінський, і Д. А. Боровський, «Вплив схеми базування на першій операції на величину припуску для розточування отворів в корпусних деталях на настроєних верстатах,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 6, с. 95-103, 2018.
О. В. Дерібо, Ж. П. Дусанюк, і Т. М. Горук, «Застосування розмірного аналізу у визначенні мінімального проміжного припуску на механічну обробку отворів у корпусних деталях,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 4, с. 77-80, 2009.
В. Д. Рудь, О. О. Герасимчук, і Т. П. Маркова, Розмірно-точнісний аналіз конструкцій та технологій. Луцьк: ЛДТУ, 2008, 344 с.
В. Д. Мягков, М. А. Палей, А. Б. Романов, и В. А. Брагинский, Допуски и посадки, справ. в 2-х ч. Л.: Машиностроение, ч. 2, 1983, 448 с.
«Отливки из металлов и сплавов. Допуски размеров, массы и припуски на механическую обработку,» ГОСТ 26645-85. Введ. 1987.07.01. М.: Изд-во стандартов, 1987, 53 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 140
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
