Оптимізація режимів роботи статичних тиристорних компенсаторів реактивної потужності при їх живленні напругами полігональної форми за критерієм мінімуму питомої споживаної активної потужності
Ключові слова:
статичний тиристорний компенсатор, реактивна потужність, питома споживана активна потужність, фільтрокомпенсуючий пристрій, кут керування, бітиристорний ключ, напруга полігональної форми, симетричне керування, несиметричне керуванняАнотація
Розглянуто режими роботи трифазного статичного тиристорного компенсатора реактивної потужності з заземленою нейтраллю при його живленні напругами полігональних форм. Запропонований підхід, коли для формування цих напруг застосовується фільтрокомпенсуючий пристрій, що зазвичай використовується для компенсації вищих гармонік. В якості критерію оптимізації режимів використаний мінімум питомої споживаної активної потужності. Доведено економічну ефективність функціонування статичного тиристорного компенсатора з його живленням напругами прямокутної та пилкоподібної форми в порівнянні з базовим варіантом (живлення напругою синусоїдної форми).##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 87
Переглядів анотації: 200
Опубліковано
2010-11-12
Як цитувати
[1]
Ю. В. Грицюк, М. В. Пєтухов М. В., Б. С. Рогальський, і М. П. Свиридов, «Оптимізація режимів роботи статичних тиристорних компенсаторів реактивної потужності при їх живленні напругами полігональної форми за критерієм мінімуму питомої споживаної активної потужності», Вісник ВПІ, вип. 2, с. 46–55, Листоп. 2010.
Номер
Розділ
Енергетика та електротехніка
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
