Про алгоритми керування мікроекономічним об'єктом в умовах збурень - оптимізація і стабілізація

Автор(и)

  • І. Ю. Дзюбан
  • О. В. Куц

Ключові слова:

стабілізація, зворотний зв'язок, магістральна траєкторія розвитку, принцип понтрягіна

Анотація

Для керування економічним об'єктом в роботі використано принципи теорії управління. Модель фірми побудована на основі моделі Солоу-Рамсея. Задача керування фірмою розбивається на дві підзадачі: детермінована задача прокладання оптимальної траєкторії на фіксованому проміжку часу і задача стабілізації об'єкта керування на відповідній опорній траєкторії щодо не спостережуваних збурень. Вирішення задачі стратегічного планування діяльності компанії на деякому проміжку часу у випадку відсутності збурень приводить до оптимального процесу у вигляді рівняння в елементарних функціях, яке обирається опорною траєкторією розвитку компанії. В роботі досліджується алгоритм зі зворотним зв'язком, який ефективно стабілізує опорну траєкторію. Накладені обмеження і мультиплікативність входження керувального впливу в рівняння еволюції капіталу фірми породжує складну нелінійну замкнену систему керування.

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 38
Переглядів анотації: 93

Опубліковано

2010-11-12

Як цитувати

[1]
І. Ю. Дзюбан і О. В. Куц, «Про алгоритми керування мікроекономічним об’єктом в умовах збурень - оптимізація і стабілізація», Вісник ВПІ, вип. 1, с. 31–36, Листоп. 2010.

Номер

№ 1 (2007)

Розділ

Економіка, менеджмент та екологія

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публі­кації.
  • Автори можуть укладати окремі, додат­кові договірні угоди з неексклюзив­ного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опубліку­вати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опубліко­ва­них робіт (див. вплив відкритого доступу).