ПОБУДОВА СПОСТЕРІГАЧА ВЕКТОРА СТАНУ ДЛЯ ДИСКРЕТНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЗАПАСАМИ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-175-4-122-128Ключові слова:
дискретні системи керування, спостерігачі вектора стану, керування запасами, різницеві рівнянняАнотація
Усі об’єкти керування є в будь-якому випадку невизначеними. Невизначеності суттєвим чином впливають на працездатність системи керування та можуть спричинити її втрату. Тому для якісного керування будь-яким об’єктом необхідно знати вектор його стану. Це дозволяє організувати керування, що забезпечує ефективну роботу системи. Ця задача розв’язується за допомогою оцінки вектора стану системи, що викликає необхідність створення спостерігачів.
Задачі керування запасами орієнтовані на підтримання балансу між уникненням дефіциту товарів та загальним зменшенням залишків шляхом їхнього ефективного розподілу між окремими групами товарів або між підрозділами підприємства.
Побудовано дискретну систему керування залишками товарів підприємства, яка складається з різницевого рівняння вектора стану системи, рівняння оцінки цього стану, вектора керування, який складається з витрат, спрямованих на поповнення залишків товарів. Заздалегідь будується матриця прогнозу продажів на основі історичних даних підприємства за декілька попередніх років
Метою дослідження є створення регулятора для системи керування залишками, який для будь-якого періоду часу враховує реальних стан системи. Для цього створюється спостерігач вектора стану повного порядку, який відслідковуючи спостережуваний вихід системи, корелює вектор керувальних впливів та значення вектора стану системи. Вектор керування — це вектор витрат, необхідних для формування кількості залишків по групах товарів на рівні, який дозволяє досягати прогнозного обсягу продажів.
Наукова новизна дослідження полягає у створенні спостерігача вектора стану повного порядку в таких системах керування запасами, для яких основною задачею є дотримання прогнозних значень продажів. Спостерігач дозволяє корегувати вектор керувальних впливів таким чином, щоб у відповідності до реального рівня запасів створити ефективний розподіл ресурсу по групах товарів з метою уникнення дефіциту товару та досягнення найповнішого задоволення потреб клієнтів.
Результати цього дослідження апробовані на малому підприємстві оптової торгівлі, що дозволило підвищити ефективність планування закупівель.
Посилання
Y. Wangand, and Xu Li. “Dynamics and Control on a Discrete Multi-Inventory System,” Journal of Control Science and Engineering, vol. 2019, 2019. https://doi.org/10.1155/2019/6926342 .
S. Antic, L. D., Milutinovic, and A. Lisec, “Dynamic Discrete Inventory Control Model with Deterministic and Stochastic Demand,” in Pharmaceutical Distribution. Applied Sciences, № 12, 2022. https://doi.org/10.3390/app12031536 .
М. Є. Юрченко, «Дискретна модель оптимального управління запасами підприємства,» Ефективна економіка, 2019. https://doi.org/ 10.32702/2307-2105-2019.3.32 .
Ogata Katsuhiko, “Discrete-time Control Systems,” A Simon & Schuster Company Englewood Cliff, New Jersey, 1995, 732 p.
P. E. Moraal, and J. W. Grizzle, “Observerd esignfornon linear systems with discrete-time measurement,” IEEE Transactionson Automatic Control, vol. 40(3), pp. 395-404, 1995. https://doi.org/10.1109/9.376051 .
##submission.downloads##
-
pdf
Завантажень: 11
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).