ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМИ ФРЕОНАМИ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Л. Ю. Главацька Вінницький національний технічний університет
  • В. А. Іщенко Вінницький національний технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31649/1997-9266-2024-172-1-11-16

Ключові слова:

фреон, небезпечні речовини, електронні та електричні відходи, холодильне обладнання, поводження з відходами

Анотація

Фреони, які залишаються у використаному холодильному обладнанні, кондиціонерах тощо, становлять загрозу для довкілля, оскільки відносяться до небезпечних відходів, а також суттєво впливають на процеси глобального потепління. З 1987 р. виробництво та застосування деяких фреонів заборонено. На заміну їм з’явились фторвуглеводневі сполуки, які мають нульовий озоноруйнувальний потенціал. Однак, в Україні все ще багато обладнання використовує старі види фреонів. Зменшення викидів парникових газів, що є наслідком проведених заходів щодо заміни холодоагентів, спостерігатиметься лише в подальші десятиліття, коли нові продукти, що є зараз на ринку, стануть відходами. В основному, тип фреону, який використовується в Україні, залежить від уже наявної у країні старої вживаної техніки (переважає застосований фреон R12) та імпорту сучасної техніки (фреони R134a, R600a). Найбільший обсяг фреону застосовується у кондиціонерах (насамперед, у промислових — до 2,5 кг на одиницю обладнання), тоді як побутові холодильники містять досить невелику кількість фреону. В Україні існує протокол проведення утилізації фреоновмісного обладнання. Вилучення фреону може відбуватись різними способами, найпростіший з яких — збір пароподібного холодоагенту. Після цього фреон може як перероблятися для повторного використання, так і відправлятися на утилізацію. В Україні офіційно утилізацією техніки з фреоном займається невелика кількість компаній, які мають спеціальну ліцензію та дозвіл на роботу з хімічними відходами від 1 до 4 класу небезпеки (використовується спеціальне обладнання). В Україні у рекуперованому фреоні можуть бути зацікавлені компанії, які займаються: виробництвом косметики, заповненням газових балонів, виробництвом холодильного обладнання, пожежогасінням, випуском хімічної продукції, виробництвом кондиціонерів, хімчисткою (застосовують засоби для чищення на основі фреону), виробництвом аерозолів (фреони використовують для виштовхування речовин) для машинобудування та обслуговування комп’ютерної техніки тощо. До того ж, під час функціонування обладнання, у разі налаштування, дозаправки чи ремонту обладнання відбуваються витоки фреонів. В статті ці втрати оцінені у 9,5 кг/рік.

Метою роботи є дослідження процесів використання й поводження з фреонами у складі використаного обладнання та аналізу екологічно безпечних способів рекуперації відпрацьованих фреонів.

Біографії авторів

Л. Ю. Главацька, Вінницький національний технічний університет

молодший науковий співробітник кафедри екології, хімії та технологій захисту довкілля

В. А. Іщенко, Вінницький національний технічний університет

канд. техн. наук, доцент, завідувканд. техн. наук, доцент, завідувач кафедри екології, хімії та технологій захисту довкілляач кафедри екології, хімії та технологій захисту довкілля

Посилання

В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, і В. С. Білецький, Хімія і фізика горючих копалин. Донецьк: Східний видавничий дім, 2008, 600 с.

L. Hlavatska, V. Ishchenko, V. Pohrebennyk, and I. Salamon, “Material Flow Analysis of Waste Electrical and Electronic Equipment in Ukraine,” Journal of Ecological Engineering, № 22 (9), pp. 199-208, 2021. https://doi.org/10.12911/22998993/141571 .

Л. Ю. Главацька, і В. А. Іщенко, «Аналіз складу компонентів електронних та електричних відходів,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 1 (13), с. 42-48, 2021. https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-154-1-42-48 .

П. А. Ушенко, і Е. Г. Братута, «Фреони й навколишнє середовище: історико-технічний аспект,» Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ», зб. наук. пр., темат. вип. : Історія науки і техніки, № 64, с. 146-153, 2011.

V. Forti, C. P. Baldé, R. Kuehr, and G. Bel, The Global E-waste Monitor 2020: Quantities, flows and the circular economy potential, United Nations University (UNU)/United Nations Institute for Training and Research (UNITAR), Bonn/Geneva/Rotterdam, 2020.

Верховна Рада України, Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р., Офіц. вид. Київ, Україна: Парлам. вид-во, 1992.

Верховна Рада України, Закон України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» від 12 грудня 2019 р. Офіц. вид. Київ, Україна: Парлам. вид-во, 2019.

S. Seidel, J. Ye, and S. O. Andersen, Technological Change in the Production Sector Under the Montreal Protocol. Institute for Governance & Sustainable Development, 2015. [Electronic resource]. Available: https://www.c2es.org/wp-content/uploads/2015/10/technological-change-production-sector-under-montreal-protocol.pdf .

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 124

Опубліковано

2024-02-27

Як цитувати

[1]
Л. Ю. Главацька і В. А. Іщенко, «ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМИ ФРЕОНАМИ В УКРАЇНІ», Вісник ВПІ, вип. 1, с. 11–16, Лют. 2024.

Номер

Розділ

Екологія та екологічна безпека

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.