Категорійне моделювання модифікаційних предикатних запитів для інформаційних систем
Ключові слова:
категоріальна інтерпретація, апарат модифікаційних предикатів, детонаційна семантика, синтаксична категорія, індексована категорія, модель модифікаційного предикатного запитуАнотація
Введено базові ідеї для виконання категоріальної інтерпретації формального логічного апарату модифікаційних предикатних запитів на основі денотаційної семантики в рамках теорій фіксованих значень і категоріальної дедукції. Виконано побудову синтаксичної категорії в якій значення предикатів є явно заданими, і побудову функторної інтерпретації, що відображає одержану синтаксичну і семантичну категорію, які задані способом сумісним із твердженнями, що утворюють модифікаційний запит. Базова індексована категорія представляє собою універсум всіх можливих станів(значень глобальних змінних або поточних кортежів вільних змінних), до яких може привести виконання модифікаційного запиту. Для кожного стану, відповідний шар представляє множину дедукцій, які можуть бути виконані. В кінцевому підсумку модель модифікаційного запиту розглядається, як один із видів його ціле незалежних семантик, які інтерпретуються як класи стрілок.##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 22
Переглядів анотації: 91
Опубліковано
2010-11-12
Як цитувати
[1]
В. І. Шекета і Л. М. Гобир, «Категорійне моделювання модифікаційних предикатних запитів для інформаційних систем», Вісник ВПІ, вип. 6, с. 206–213, Листоп. 2010.
Номер
Розділ
Інформаційні технології та комп'ютерна техніка
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).