ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГОЛОВНИХ КОМПОНЕНТ В ЗАДАЧІ АНАЛІЗУ СПЕКТРІВ ВІЛЬНИХ КОЛИВАНЬ

Анотація

Представлено основні методи, що застосовуються для аналізу, розподілу та класифікації простору вхідних даних. Проаналізовано і визначено головні аспекти використання вказаних методів. Визначено, що найприйнятнішим у цьому дослідженні є застосування методу головних компонент. Описано можливі алгоритми методу головних компонент і застосовано комбінацію цих алгоритмів для задачі розподілу вхідних даних під час аналізу сигналів та їх спектрів, отриманих в процесі неруйнівного контролю методом вільних коливань. Метою статті є дослідження можливості зменшення вектора інформативних ознак методом головних компонент без втрати якості розпізнавання стану об’єктів. Об’єктами дослідження можуть бути складові електродвигунів (шихтований магнітопровід), деталі літальних апаратів, виготовлені з композитних матеріалів та інші конструкції, що потребують аналізу неруйнівними методами контролю. Досліджено спектри, зняті під час неруйнівного контролю методом вільних коливань зразків вуглепластикових панелей з дефектної та бездефектної зон зразка. Визначено максимальну кількість головних компонент — дві головні компоненти, та значення максимальних дисперсій цих головних компонент для сформованого набору вхідних значень амплітуд для трьох, п’яти і десяти гармонік. Для аналізу якості розділення простору вхідних даних на класи (бездефектної та дефектної зони зразка) використано міру відстані Махаланобіса. Відмічено підвищення якості розділення значень з ушкодженої і неушкодженої зон зразка на два класи. Отже, застосування методу головних компонент, в цьому дослідженні, дозволило підвищити надійність розпізнавання стану об’єктів.