ВПЛИВ ЗМІНИ ЗБУРЮЮЧИХ ФАКТОРІВ НА РІВЕНЬ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ НА ЗОВНІШНІХ ПОВЕРХНЯХ БУДИНКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-152-5-34-40Ключові слова:
швидкість вітру, коефіцієнти тепловіддачі, зовнішні поверхні будівлі, тепловий режимАнотація
Проаналізовано вплив на рівень коефіцієнтів тепловіддачі таких факторів як температура зовнішнього повітря і зміна його швидкості. Об’єктом дослідження є комплекс будівель Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України (ІП Маш НАН України).
Для зниження енергоспоживання необхідно визначити теплові втрати через зовнішні огороджувальні конструкції ІП Маш НАН України з урахуванням температури зовнішнього і внутрішнього повітря, швидкості і напрямку вітру.
Для коректного визначення теплових втрат необхідно визначити уточнений коефіцієнт опору теплопередачі. Тому на першому етапі визначають коефіцієнти тепловіддачі на зовнішніх конструкціях ІП Маш НАН України, які залежать від швидкості вітру, його напряму, зміни по висоті, а також температури зовнішнього повітря.
Проектною документацією Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного передбачені такі будівлі: висотний 16-поверховий корпус (корпус № 1); 2-поверховий лабораторний корпус (стендова, корпус № 2); конференц-зал на 500 місць (корпус № 3); корпус № 4, а також допоміжні споруди: повітродувна станція; насосна оборотного водопостачання; градирня; прохідна, будівля для автотранспорту цивільної оборони.
З використанням чисельного моделювання проаналізовано характер обтікання вітровим потоком згаданих вище будівель. Визначено розміри зони гальмування вітрового потоку, а також розміри зони його відриву від корпусу № 1. Наведено формулу для визначення уточненого коефіцієнта тепловіддачі даху цього корпусу. Коефіцієнти тепловіддачі визначено для кожного типу панелі. На навітряній стороні будівлі коефіцієнти тепловіддачі визначено в залежності від пульсаційної складової швидкості вітру, з урахуванням зміни цієї швидкості по висоті корпусу. Коефіцієнти тепловіддачі в зоні відриву визначено в залежності від розмірів цієї зони і швидкості вітру у цій зоні.
Для визначення впливу зовнішніх збурень, розрахунок коефіцієнтів тепловіддачі виконано для двох значень температури зовнішнього повітря: –23 °С і –7 °С. Результати досліджень показують, що уточнений коефіцієнт тепловіддачі на зовнішніх панелях корпусу №1 істотно залежить від швидкості вітру та її зміни по висоті корпусу, напряму вітру і температури зовнішнього повітря.
Посилання
Н. О. Орлова, «Вплив зовнішніх збурень на теплові режими будинків.» автореф. дис. канд. техн. наук, НАН України, Ін-т пробл. машинобуд. ім. А. М. Підгорного, Харків, Україна, 2008, 20 с.
ДБН В.2.2-15-2005, Державні будівельні норми. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, [На заміну СНиП 2.08.01-89; чинні від 2006-01-01]. Київ, Україна: Мінбуд України, 2005, 35 с.
С. М. Гончарук, «Особливості теплопереносу в адміністративній будівлі з конвекторною системою опалення.» автореф. дис. канд. техн. наук, НАН України, Ін-т техн. теплофізики.
В. И. Леденев, И. В. Матвеева, Физико-технические основы эксплуатации наружных кирпичных стен гражданских зданий, учеб пос. Тамбов, РФ: Изд-во ТГТУ, 2005.
А. В. Лыков, Теоретические основы строительной теплофизики. Минск: Изд-во АН БССР, 1961.
Э. И. Реттер, Архитектурно-строительная аэродинамика. Москва, 1984.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 78
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).