ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СХЕМ БАЗУВАННЯ ЗАГОТОВОК У ВЕРСТАТНИХ ПРИСТРОЯХ ДЛЯ ОБРОБКИ НА БАГАТОЦІЛЬОВИХ ВЕРСТАТАХ СВЕРДЛИЛЬНО-ФРЕЗЕРНО-РОЗТОЧУВАЛЬНОЇ ГРУПИ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2018-141-6-111-118Ключові слова:
верстатний пристрій, схема базування, точність, якість, гнучкість, заготовкаАнотація
Забезпечення точності механічної обробки заготовок деталей на свердлильно-фрезерно-розточувальних верстатах з ЧПК, в умовах сучасного багатономенклатурного виробництва, на сьогодні особливо актуальне. Численність схем установлення заготовок деталей складної форми в умовах багатокоординатної обробки на багатоцільових верстатах потребує обґрунтованого вибору схеми базування заготовки та висуває особливі вимоги до проектування верстатних пристроїв. Виконано системний аналіз схем базування заготовок у верстатних пристроях на основі аналізу технологічних процесів виготовлення машинобудівної продукції різних груп на багатоцільових верстатах. У роботі розглянуто питання обґрунтованого вибору схем базування заготовок з урахуванням їх конструкторсько-технологічних особливостей. Наведено результати аналізу схем базування типових представників деталей різних груп, що дозволило виділити основні складності реалізації їх обробки. Детально описано характерні особливості базування груп деталей з використанням верстатних пристроїв. Запропоновано методику обґрунтованого вибору схем базування заготовок для обробки на свердлильно-фрезерно-розточувальних верстатах. Розглянуто формування вимог до функціональних елементів верстатних пристроїв, що забезпечують відповідні способи реалізації, а також наведено алгоритм процесу вибору схеми базування заготовки. Результатом розв’язання технологічної задачі у роботі є впорядкування способів реалізації теоретичних схем базування заготовок з урахуванням їх взаємозв’язку з геометричними формами оброблюваної заготовки. Практичне значення роботи полягає в реалізації запропонованої методики на етапі проектування верстатних пристроїв, що дозволить зменшити витрати часу на проектування компонувань верстатних пристроїв в умовах багатономенклатурного виробництва.
Посилання
В. В. Ерохин, «Обеспечение качества станочных приспособлений,» автореф. дис. д-ра техн. наук: спец. 05.02.08 «Технология машиностроения». Брянск, 2007. 412 с.
В. Є. Карпусь, В. О. Іванов, та О. В. Котляр, Інтенсифікація процесів механічної обробки. Суми: Сумський державний університет, 2012. 436 с.
Bi Z. M., and Zhang W. J., “Flexible fixture design and automation,” International Journal of Production Research, no. 39, pp. 2867-2894, 2001.
F. Nixon, Managing to Achieve Quality and Reliability. Maidenhead, McGraw Hill, 1971.
Y. Rong, and Y. Zhu, Computer-Aided Fixture Design. New York, Marcel Dekker, 1999.
В. А. Прокопенко, и А. И. Федотов, Многооперационные станки. Львов: Машиностроение, 1989. 180 с.
В. Є. Карпусь, В. О. Іванов, Д. О. Міненко, та І. М. Дегтярьов, «Швидкопереналагоджувані базуючі модулі для установлення корпусних деталей,» Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні, № 2, с. 91-94, 2012.
V. Ivanov, I. Dehtiarov, and J. Zajac, “Flexible fixtures for parts machining in automobile industry”, Proceedings of 2nd EAI Int. Conf. on Management of Manufacturing Systems (MMS-2017), Slovakia, 2018, 15 p. https://doi.org/10.4108/eai.22-11-2017.2274155.
I. Boyle, Y. Rong, and D. Brown, “A review and analysis of current computer-aided fixture design approaches,” International Journal Robotics and Computer-Integrated Manufacturing, vol. 27, pp. 1-12, 2011.
S. Pehlivan, and J. Summers, “A review of computer-aided fixture design with respect to information support requirements,” International Journal of Production Research, vol. 46, no. 4, pp. 929-947, 2008.
В. Е. Карпусь, та В. А. Иванов, «Современные требования к технологической оснастке станков с ЧПУ,» Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», № 22, с. 23-35, 2008.
O. J. Bakker, T. N. Papastathis, S. M. Ratchev, and A. A. Popov, “Recent research on flexible fixtures for manufacturing processes,” Recent Patents on Mechanical Engineering. vol. 6, no 2. pp. 107-121, 2013. https://doi.org/10.2174/2212797611306020003.
H. Tohidi, and T. AlGeddawy, “Planning of modular fixtures in a robotic assembly system,” Pro-cedia CIRP, no 41, pp. 252-257, 2016. https://doi.org/10.1016/j.procir.2015.12.090.
L. Hui, C. Weifang, and S. Shengjie, “Design and application of flexible fixture,” Procedia CIRP, no 56, pp. 528-532, 2016. https://doi.org/ 10.1016/j.procir.2016.10.104.
B. A. Posindu, et al. “A novel fixturing system for complex shaped components,” in: 2017 Moratuwa Engineering Research Conference, Moratuwa: IEEE, 2017. pp. 221-224. https://doi.org/10.1109/MERCon.2017.7980485.
H.-C. Mohring, et al., “Modular intelligent fixture system for flexible clamping of large parts,” Journal of Machine Engineering, vol. 17, no 4, pp. 29-39, 2017. https://doi.org/10.5604/01.3001.0010.7003.
Erdem I., et al. “A novel comparative design procedure for re-configurable assembly fixtures,” CIRP Journal of Manufacturing Science and Technology, vol. 19, pp. 93-105, 2017. https://doi.org/10.1016/j.cirpj.2017.06.004.
S. Gothwal, and T. Raj, “Conceptual design and development of pneumatically controlled flexi-ble fixture and pallets,” International Journal of Services and Operations Management, vol. 29, no 2, pp. 147-162, 2018.
https://doi.org/10.1504/IJSOM.2018.089246.
V. Ivanov, and J. Zajac, “Flexible fixtures for CNC machining centers in multiproduct manufacturing,” EAI Endorsed Transactions on Industrial Networks and Intelligent Systems, vol. 4, no 12, e4, 2018. https://doi.org/10.4108/eai.10-1-2018.153552.
V. Ivanov, S. Vashchenko, and Y. Rong, “Information support of the computer-aided fixture design system,” Proc. of 12th Int. Conf. ICTERI’2016 (June 21–24, Kyiv, Ukraine). Kyiv, Ukraine, 2016. CEUR-WS.org, online CEUR-WS.org/Vol-1614/paper_37.pdf.
Рекомендована кафедрою технології машинобудування та металорізальних верстатів ВНТУ
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 443
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
