АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ SMART GRID В РАМКАХ КОМПЛЕКСУ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ-ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ ВОДОВІДЛИВУ ЗАЛІЗОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Ключові слова:
електропостачання, електроспоживання, концепція Smart GridАнотація
Аналізуючи структуру електроспоживання залізорудних підприємств, встановлено, що з поміж інших споживачів електричної енергії, домінує водовідлив, частка якого в обсязі споживання електричної енергії в цілому по залізорудних шахтах сягає більше 40 %, а серед підземних споживачів — майже 70 % із зазначених. Доведено, що одним з напрямків зменшення обсягів матеріальних затрат залізорудних підприємств за спожиту електричну енергію є зміна часу функціонування всіх енергоємних споживачів, в тому числі водовідливу, на користь економічної зони доби. Однак, цей значною мірою дієвий захід, все ж має своє обмеження, яке на сьогодні вже близьке до досягнення на гірничих підприємствах України. Обґрунтовано, що електроенергетичний комплекс водовідливу можна віднести до категорії споживачів-регуляторів електричної енергії. Враховуючи той факт, що цей приймач найменше впливає на технологію видобутку залізорудної сировини, то зміна часу його функціонування на користь іншої економічнішої тарифної зони електроспоживання не викличе зміни технології видобутку залізорудної сировини, а навпаки — покращить економіку затрат щодо споживання електричної енергії. Розглянуто теоретичні основи впровадження в структуру електропостачання залізорудних підприємств мікрогідроакумулювальних станцій на базі водовідливів шахт, кар’єрів та збагачувальних комплексів. Запропоновано впровадження концепції Smart Grid, в контексті активного споживання електричної енергії, в рамках комплексу електропостачання-електроспоживання водовідливу залізорудних підприємств, шляхом впровадження в структуру електропостачання мікрогідроакумулювальних станцій та заходів щодо оптимізації графіка роботи насосів водовідливу, що дозволить зекономити кошти на закупівлю електроенергії та знизить собівартість залізорудної продукції.
Посилання
И. О. Синчук, Э. С. Гузов, А. Н. Яловая, и С. Н. Бойко, Потенциал электроэнергоэффективности и пути его реализации на производствах с подземными способами добычи железорудного сырья. Кременчук, 2015, 296 с.
О. Н. Синчук, И. О. Синчук, Э. С. Гузов, А. Н Яловая, и С. Н Бойко, Энергоэффективность железорудных производств», Оценка, практика повышения. Изд. LAP LAMBERT Academic Publishing is managed by OmniScriptum Management GmbH, 346 с., 2016.
Ф. П. Шкрабець, та О. В. Остапчук, Електропостачання глибоких і енергоємних рудних та вугільних шахт. Донецьк, Україна: НГУ, 2014, 160 с.
С. Н. Бойко, О. Н. Синчук, та И. О. Синчук, «Система управления электропотреблением горнорудных предприятий с целью повышения электроэнергоэффективности добычи железорудного сырья», Технічна Електродинаміка, № 6, c. 60-62, 2016.
А. В. Праховник, В. П. Розен, и В. В. Дегтярев, Энергосберегающие режимы электроснабжения горнодобывающих предприятий. Москва: Недра, 1985, 232 с.
В. А. Всеволожский, Основы гидрогеологии, 2-е изд., перераб. и доп.. Москва,Россия: изд-во МГУ, 2007, 448 с.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 96
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, оскільки це сприяє продуктивним обмінам, а також швидшому і ширшому цитуванню опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).